Розташоване у Новотроїцькому і Генічеському районах Херсонської області. Створене 1957 на базі заповідника, що був заснований 1927. До складу господарства входить центр, частина затоки Сиваш з численними островами (Чурюк, Куюктук, Мартинячий, Китай та ін.) і коса Бирючий Острів у Азовському м. Заг. пл. г-ва 34,1 тис. га. З 1975 входить до складу водно-болотних угідь, що мають міжнар. значення, гол. чин. як місце гніздування водоплавних птахів. Заповідна акваторія Сиваша являє собою систему відкритих неглибоких водойм із розчленованою береговою лінією. На островах поширена ксерофільна і галофільна степова рослинність (зокрема, солонець трав'яшстий, содник простертий, петросимонія тритичинкова, кермек напівкущовий). Різноманітні ландшафти Сиваша, багаті кормові угіддя, наявність умов для гніздування сприяють концентрації тут значної кількості водоплавних птахів (бл. 20 видів: крячок малий, крячок рябодзьобий, реготун чорноголовий, ходуличник, галагаз та ін.). Влітку на Сиваші линяє велика кількість качок і лебеців-шипунів. У період весняних і осінніх міграцій о-ви є місцем відпочинку перелітних птахів (чайка, качка, дрофа, лебеді, гуси). Гніздяться мартини, кулик-ходуличник, кроншнеп та ін.; трапляються рідкісні асуразель степовий та стрепет, занезені до Червоної книги СРСР і Червоної книги УРСР. На косі Бирючий Острів акліматизовано лань, фазана; реакліматизовано асканійського степового зленя, муфлона, сайгака.